Манько В.О.
Неоліт Південно-Східної України.
– К.: Шлях, 2006. – 280 с. – (Кам’яна доба України. – Вип.9).

Доба неоліту – важливий період в історії гончарства України. У цей час воно зародилося й набуло певного рівня досконалості, сформувалася система декорування глиняних виробів, що протягом кількох тисячоліть домінувала на території Лівобережної України. Нечисленні знахідки фрагментів тогочасного посуду – одна з головних груп артефактів, на основі яких вивчається матеріальна й духовна культура давнього населення, виокремлюються окремі культури та культурно-історичні спільноти. Автор уперше проаналізував неолітичні гончарні комплекси Південно-Східної України: склад формувальної маси, форми та декор виробів. Подано серію радіовуглецевих дат. З їх залученням вирішено окремі питання щодо хронології окремих археологічних культур, узагальнено відомості про культурно-історичні процеси, які мали місце на досліджуваній території. Значну частину матеріалів опубліковано вперше. Книгу проілюстровано малюнками фрагментів глиняних виробів донецької, зимівниківської, тубинської і платовоставської культур доби неоліту, що дають вичерпне уявлення про форми й декор тогочасної кераміки.

Міщанин Віктор.
Храми землі нашої: Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Малих Будищечках.
Книга 1. Історико-краєзнавче видання.
– Полтава: Рік, 2006. – 248 с.: іл.

Досліджено понад трьохсотрічну історію Різдво-Богородичних храмів села Малі Будища Зіньківського району Полтавської області, які існували та діяли в селі від середини XVIII століття. Подано описи цих церков, списки церковних святинь, що знаходилися в них; відтворено події, які передували заснуванню та припиненню діяльності згаданих храмів, встановлено імена та відстежено долі чималої кількості священиків та інших людей, причетних до церковного життя, зібрано матеріали про місцеві дореволюційні парафіяльні школи, що діяли в селі, та окремих їх служителів.
Книга – своєрідна посвята пам’яті Івана Андрійовича Герасименка – колишнього церковного старости, знаменитого малобудищанського гончаря першої половини ХХ століття. Окремі її сторінки вміщують розповіді про один із найбільш розвинених місцевих кустарних промислів – гончарство (найдавніші записи про малобудищанське гончарство пов’язані з іменем одного з найдіяльніших тамтешніх священиків Іоанна Михайлеця, який не тільки описав історію двох перших церков села, а й подав характеристику гончарного промислу). У книзі згадано імена близько півтора десятка місцевих гончарів, двоє з яких, Адам Герасименко і Павло Пічка, у різні роки були церковними старостами й багато зробили для розбудови Церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Описані сторичні події вдало проілюстровано фотографіями церков та їх служителів, згаданих гончарів, копіями різноманітних документів: актами ревізійних комісій Різдво-Богородичного храму, протоколами церковних зборів, відомостями про сплату коштів за роботи, проведені у згаданих церквах, свідоцтвами, виданими випускникам Малобудищанського повітового народного училища тощо.

Охріменко Василь, Скляренко Наталя, Охріменко Григорій.
Духовна культура енеолітичного населення Волині
// Нариси культури давньої Волині / За редакцією Григорія Охріменка.
– Луцьк: Видавництво обласної друкарні, 2006. – С.101-217.

Охарактеризовано духовну культуру мешканців Волині доби енеоліту (кінець VІ тис. до н.е. – початок ІІІ тис. до н.е.): маліцької та волино-люблінської археологічних культур, культури кулястих амфор, пізньотрипільських пам’яток. Одним із головних джерел для дослідження стали глиняні вироби. Подано аналіз декору глиняного посуду, зокрема його елементів, мотивів, техніки нанесення. Значну увагу звернено на глиняну антропоморфну та зооморфну пластику. Статтю рясно проілюстровано картами осередків поширення пам’яток означених культур, малюнками поховань, де знайдено глиняні вироби, малюнками кераміки.

Шрамко І.Б.
Ранній період в історії геродотівського Гелону
(за матеріалами розкопок зольника №5)
// Більське городище та його округа: (до 100-річчя початку польових досліджень).
– К.: Шлях, 2006. – С.33-56.

Підсумовано результати багаторічних авторських досліджень зольника №5 Західного укріплення грандіозної фортеці скіфського часу – Більського городища. Здобуті під час розкопок нижнього горизонту пам’ятки матеріали дозволяють охарактеризувати матеріальну й духовну культуру її перших поселенців, що досі було «білою плямою». Серед них найбільш чисельні та інформативні – фрагментовані та цілі глиняні вироби. Охарактеризовано форми й декор різних їх типів. Після порівняння знахідок із керамікою синхронних та більш ранніх пам’яток сусідніх регіонів зроблено висновок про датування раннього шару зольника межею третьої – четвертої чверті VІІІ – початком другої чверті VІІ ст. до н.е. На думку автора, перші поселенці пам’ятки принесли з собою традиції, притаманні західним областям українського лісостепу, передовсім – Дніпровському Лісостеповому Правобережжю. Висновки підтверджено результатами дослідження металевих та кістяних речей з пам’ятки. Статтю проілюстровано зображеннями фрагментів та реконструйованих форм глиняних виробів.