 |
Український
Керамологічний Журнал
№ 1 (11) • 2004
На
першій сторінці обкладинки:
Посудина. Глина, ліплення, писання, лискування,
теракота, 12,1х12,7 см. Бернашівка, Вінниччина. ІV-III
тис. до н. е. Трипільська культура.
Розкопки Олексія Корвіна-Піотровського 1990 року. Інв.
№нд-13156. Національний музей-заповідник українського
гончарства в Опішному, Центр досліджень українського
гончарства. Фото Олеся Пошивайла |
7......Керамологічні
сюжети в постсовєтській археологічній науковій літературі:
домінанта
профанного
Головний редактор
Олесь Пошивайло
Подано
аналіз керамологічних сюжетів і професійної мови археологів
в українській археологічній літературі на прикладі статей
у фаховому журналі «Археологія» за 2003-й рік. Метою дослідження
було з’ясування їх відповідності сучасному рівню розвитку
керамологічної науки. Звертається увага на накопичені в
археології хибні уявлення та стереотипи, на типові помилки
в означуванні явищ та предметів гончарства. Виявлено відсутність
уніфікованої термінологічної системи для опису глиняних
виробів і поставлено проблему верифікації керамологічної
термінології
«Слово
членів редколегії УКЖ»
16......Соціалізм
на церковному згарищі
Володимир Пащенко
(Полтава)
Майже
з перших днів існування радянської влади більшовики застосовували
переважно силові методи боротьби проти православної церкви.
Окрім фізичного знищення духовних осіб, ліквідовувалася
й матеріальна база церкви. Однією з низки варварських дій
була реквізиція, знищення храмів, культових споруд та майна.
Автор прослідковує це на прикладі Полтавщини
Археологічна
кераміка
25......Історія
дослідження кераміки доби раннього заліза та археологічне
матеріалознавство
Надія Гаврилюк
(Київ)
Аналізується
історія вивчення кераміки доби раннього заліза. Формулюються
проблеми дослідження археологічної кераміки в межах нової
наукової дисципліни – керамології. Серед основних завдань
виокремлюються такі: створення серії словників-визначників
з кераміки основних археологічних культур; уніфікація терміносистеми;
створення нового підручника і навчально-методичних посібників;
розробка тематики керамічного матеріалознавства як розділу
археологічного матеріалознавства
30......Про
характер та обсяги виробництва глиняного посуду в трипільських
протомістах
Михайло Відейко
(Київ)
Відсутність
розкопаних гончарних майстерень на поселеннях-гігантах трипільської
культури (4200-2750 роки до н. е.) ще не означає відсутності
ремісничого виготовлення глиняного посуду. Свідченням існування
таких комплексів є гончарні вироби, зокрема технологія їх
виготовлення та масовість виробництва. Для створення високоякісного
мальованого посуду необхідні були спеціальні горни. Відсутність
їх у розкопаних житлах свідчить про концентрацію виробництва
на певних ділянках поселень, на яких розкопки ще не проводилися.
Розрахована на підставі даних розкопок кількість посуду,
який одночасно був у вжитку, складає для поселень типу Майданецького
до 172000 одиниць на рік. При 136% коефіцієнті річного використання
посуду кількість вироблених виробів за 50-80 років існування
поселення могла скласти мільйони одиниць. Таке виробництво
слід розглядати як масове. Автор вважає поселення-протоміста
трипільської культури осередками ремісничого виробництва
глиняного посуду
37......Застосування
оброблених уламків глиняного посуду доби пізньої бронзи–раннього
заліза
(за матеріалами Більського
городища)
Петро Гавриш (Полтава),
Анатолій Гейко (Опішне)
Незважаючи
на багаторічні розкопки Більського городища та його околиць,
археологи не звертали належну увагу на оброблені уламки
глиняного посуду. Ці предмети відомі також на багатьох інших
пам‘ятках доби пізньої бронзи – раннього заліза України
та суміжних територій. Вводяться в науковий обіг знахідки
оброблених черепків посуду з Більського городища та округи
кінця VІІІ-V ст. до н. е. Подано етнографічні дані щодо
використання черепків у формі кружечків діаметром 2-5 см
як фішок-креймахів для гри. Висловлено думку про можливість
їх тотожного застосування і в скіфський час
45......Технологічні
особливості виготовлення глиняних кружал як формотворчий фактор
Анатолій Щербань
(Опішне)
Глиняні
кружала, які впродовж кількох тисячоліть використовувались
як деталі веретен у народів Євразії, різні за формою. Одним
із формотворчих факторів у процесі виготовлення глиняних
кружал були особливості їх ліпллення. Шляхом експериментального
моделювання автор відтворює процес їх виготовлення і з‘ясовує,
яким чином технологічні прийоми впливали на форму кружал
Чужоземне
гончарство
51......Технология
изготовления глиняной посуды населением зарубинецкой культуры
на поселении Городище
на р.Ясельда в Припятском Полесье
Наталья Дубицкая
(Минск, Беларусь)
Про
технологію виготовлення керамічного посуду населенням на
поселенні Городище зарубинецької культури у басейні р. Ясельда
на Прип’ятському Поліссі. На основі мінерало-петрографічних
аналізів автор визначає висхідну сировину, характеризує
спеціальні штучні опіснюючі компоненти: (жорства граніту,
шамот, подрібнена болотна руда, глинистий опіснювач). На
поселенні зафіксовано чотири рецепти приготування формувальної
маси, найбільш поширеним складом із яких був такий: глина+шамот+жорства.
Випалювання посуду проводили переважно у відновлювальному
газовому середовищі, без застосування спеціальних пристосувань
для випалювання
56......Древнерусская
керамика городища Маламахово на Верхней Оке
Олег Прошкин (Калуга,
Россия)
Городище
Маламахово в басейні Верхньої Оки є одним із найбільш досліджених.
На ньому вивчено майже 50% культурного шару (214 м2). За
численними знахідками датується двома періодами – першою
половиною І тис. н. е. та кінцем ХІІ-ХІV ст. Автор систематизує
кераміку пізнього періоду, виготовлену за гончарним кругом.
Основна увага звертається на типологію вінець. За морфологічними
особливостями виділено 28 типів вінець, які діляться на
варіанти. Більшість типів датуються кінцем ХІІ–до ХІV ст.
Цим часом датовано і весь пізній етап існування поселення,
що підтверджується й кількома індивідуальними знахідками
із залишків житлових споруд та культурного шару пам’ятки
69......Хронология
древнерусской глиняной посуды бассейна Верхней Оки
Игорь Болдин (Калуга,
Россия)
Подано
результати технологічних і морфологічних досліджень кераміки
басейну верхів’я р.Ока (Центральна Росія). Аналіз показує
чітку узгодженість між морфологічними типами і технологічними
ознаками, при цьому технологічні риси є більш стійкими,
аніж морфологічні. Дослідження гончарних колекцій городищ
Верхнього Пооччя дозволяє розглядати кераміку як хронологічний
покажчик
81......Неразрушающий
метод изучения технологии древнего гончарства
Валерий Ломан
(Караганда, Казахстан)
Вивчення
традицій гончарного виробництва має велике значення для
розуміння деяких етнокультурних процесів, що відбувалися
в минулому. Для мікроскопічного аналізу необхідні свіжі
злами кераміки, що призводить до руйнування посудин. Автор
пропонує новий, неруйнівний метод отримання інформації про
давню гончарну технологію – комп’ютерну томографію. Досліди,
проведені на серії посудин андроновської культурно-історичної
спільноти (доба бронзи, Казахстан), засвідчили перспективність
застосування цього методу, оскільки ознаки деяких технологічних
прийомів добре читаються на томограмах
84......Палеофонографические
исследования сарматской керамики: первые результаты
Рустам Сингатулин
(Саратов, Россия)
Про
результати палеофонографічних досліджень сарматського глечика
ІІІ ст. н. е., виявленого в одному з курганів у Саратовській
області. Автор стверджує про можливість отримання інформації
про виробників гончарних виробів у вигляді тахограм і сфігмограм
Історія
г ончарства
89......Матеріали
до історії гончарства Полтави ХVІІІ століття
Оксана Коваленко
(Опішне)
На
основі археологічних, писемних та топонімічних джерел досліджується
гончарство полкового міста Полтава у ХVІІІ столітті. Вдалося
зафіксувати місця розселення гончарів у межах фортеці. Подано
інформацію про горни та їх конструкцію. Встановлено, що
впродовж ХVІІІ століття Полтава залишалася невеликим гончарним
осередком
Етнографія
гончарства
97......Відгомін
антропогонічних міфів на європейській кераміці
Костянтин
Рахно (Опішне)
Традиційно
в європейській культурі гончарювання займало особливе місце.
Воно було тісно пов’язане з творенням і творчою здатністю,
а в багатьох європейських язичницьких міфологіях Бог чи
Боги роблять людину з глини. Християнство дає типовий приклад
опису походження людини — через творення Адама — також у
термінах гончарювання. Цей міф у Європі від часу середніх
віків розглядався як підґрунтя для сакралізації гончарного
ремесла, що демонструється численними написами та малюнками
на європейських гончарних виробах. Антропогонічний міф був
важливою складовою духовної культури гончарів, яка визначала
їх буття в соціумі
102......Гончарство Харківщини середини ХХ століття (за матеріалами
керамологічних
експедицій)
Людмила
Метка (Опішне)
На
основі матеріалів керамологічних експедицій 2002 року відтворюється
технологія гончарного виробництва Харківщини в середині
ХХ століття (Валки, Нова Водолага, Ізюм, Топольське, Піски,
Барвінкове). Аналізуються регіональні особливості гончарної
технології, специфіка знарядь праці гончарів, подано місцеві
назви глиняних виробів, їх асортиментний склад, фіксуються
місця збуту продукції
112......Збут виробів гончарями малих осередків Опішненського
гончарного регіону
наприкінці
ХІХ–у першій половині ХХ століття
Віктор
Міщанин (Опішне)
На
основі історичних джерел і польових керамологічних матеріалів,
зібраних автором, досліджуються форми й способи, напрямки
збуту виробів гончарями малих осередків ремесла (Глинське,
Лазьки, Малі Будища, Старі Млини, Хижняківка) на території
сучасного Зіньківського району, північніше Опішного. Основними
формами збуту виробів були: продаж односельцям, торгівля
на базарах та ярмарках, обмін по селах і хуторах. Основним
способом збуту виробів були: індивідуальний продаж та закупівля
перекупниками
Гончарні
школи
119......Гончарні
школи містечка Глинськ Роменського повіту Полтавської губернії
(кінець XIX–початок
XX століття)
Людмила
Овчаренко (Опішне)
Досліджується
діяльність Глинської гончарної навчальної майстерні (з 1901)
та її спадкоємиці – Глинської школи інструкторів гончарного
виробництва (з 1909). З’ясовано особливості співпраці навчальних
закладів і місцевих гончарів, проаналізовано характерні
для навчально-виробничого процесу проблеми та недоліки,
здійснено аналіз навчальних планів та складу учнів
Повідомлення
133......Глиняний
посуд у поховальному обряді пісочинського курганного могильника
Леонід
Бабенко (Харків)
139......Провінційно-римська традиція і посуд з Жовниного
в зібранні Кременчуцького
краєзнавчого
музею
Ірина Кракало
(Кременчук)
145......Горщик-урна черняхівської культури з Яресьок
Роман Луговий
(Полтава), Роман Рейда (Київ)
147......Глиняні моделі культових споруд ІХ-Х століть з Південно-Східного
Криму
Вадим Майко
(Судак)
150......Датування середньовічної кераміки Буковини монетними
знахідками
Сергій
Пивоваров (Чернівці)
156......Інститут керамології – відділення Інституту народознавства
НАН України в 2003 році
Олесь Пошивайло,
Людмила Овчаренко (Опішне)
164......Національний музей-заповідник українського гончарства
в Опішному в 2003 році
Оксана
Ликова, Олесь Пошивайло (Опішне)
Критика
169......Розкажіть
онуку, ...як не треба писати!
Конференції
174......«Трипільська
цивілізація у спадщині України»
178......«Ржищівський вінок»: перший фольклорно- етнографічний,
археологічний
фестиваль
2003 року
Гончарська
Книгозбірня України
182......Мыльникова
Л.Н., Чемякина М.А. Традиции и новации в гончарстве древних
племён
Барабы
(по материалам поселенческого комплекса Омь-1)
184......Дубицкая Н.Н. Керамическое производство Белорусского
Поднепровья
в VІІІ
в. до н. э.–V в. н. э.
185......Мельничук Лідія. Олексій Луцишин: спомин про Майстра
Наші
автори
Інформація |
